Декларування посадовців - один із найбільш ефективних інструментів запобігання корупції у публічному секторі. Завдяки запроваджений у 2016 році системі е-декларування сьогодні кожен громадянин може дізнатися, які статки має посадовець, який отримує заробітну плату з коштів державного бюджету.  

Законом України «Про засади запобігання корупції» (далі – Закон) та Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим наказом Національного агентства  з питань запобігання корупції від 08.11.2023  № 252/23 (далі – Порядок), передбачено три види декларацій:

1) щорічна декларація – декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону, або абзацу другого частини другої статті 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Обов’язок подавати щорічну декларацію виникає в суб’єкта декларування:

щороку протягом строку здійснення діяльності, яка передбачає обов’язок подання декларації, або перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності (щорічна декларація (продовжується діяльність)).

Для цього у розділі І «Вид декларації та звітний період» декларації слід обрати позначку «я продовжую виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування»;

наступного року після припинення діяльності, яка передбачає обов’язок подання декларації, або перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності (щорічна декларація (після звільнення)).

Для цього у розділі І «Вид декларації та звітний період» декларації слід обрати позначку «я припинив(ла) виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення)»;

2) декларація при звільненні – декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб’єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов’язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру, крім декларації кандидата на посаду. Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» – «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а», «в» – «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.

Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Якщо в особи упродовж звітного періоду були підстави для подання декларації при звільненні декілька разів, кожна з них має бути подана за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями.

Особа подала декларацію при звільненні за період з 01.01.2024 до 01.03.2024, а потім була прийнята на іншу роботу, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, з якої була звільнена 02.12.2024. Така особа зобов’язана подати декларацію при звільненні за період з 02.03.2024 до 02.12.2024 включно.

3) декларація кандидата на посаду – декларація, яка подається відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Як правило, така декларація подається після визначення особи переможцем конкурсу, до дня призначення або обрання особи на посаду. Водночас необхідно звертати увагу на вимоги спеціальних законів.

Якщо особа стає переможцем конкурсу на декілька посад в одному органі та раніше не подавала декларацію за минулий рік, вона подає одну декларацію кандидата на посаду, вказуючи посаду, на яку має намір бути призначеною.

Якщо особа, у якої виник обов’язок подати декларацію кандидата на посаду, незалежно від обставин вже подала щорічну декларацію (з будь-якою позначкою) за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей період не подається .

! Водночас, якщо подана декларація кандидата на посаду охоплювала попередній звітний рік, а в особи виник обов’язок подати щорічну декларацію за той самий звітний період, то особа зобов’язана подати щорічну декларацію.

Наприкінці 2024 року багато українців отримали виплати за програмою "Зимова єПідтримка". Ці кошти публічні службовці зобов'язані задекларувати згідно зі встановленими правилами. Інформація має бути внесена окремо до Реєстру на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Якщо чиновник отримав виплату в розмірі 1 000 грн у грудні 2024 року, він зобов'язаний задекларувати цей дохід у щорічній декларації, яку необхідно подати до 1 квітня. Інформацію вказують у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки».

Процес дій такий:

Також необхідно окремо зазначити інформацію про банк, де відкрито рахунок для отримання виплат. Ці дані вносяться до розділу 12.1 "Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб'єкта декларування або членів його сім'ї відкриті рахунки чи зберігаються гроші, інше майно".

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) забезпечує контроль та перевірку декларації посадовців, аби виявити, чи всі суб’єкти декларування подали декларації та чи відповідає вартість їхнього майна та витрати доходам.   У разі виявлення порушення суб’єкт декларування може бути притягнутий до: 

адміністративної відповідальності - якщо сума виявлених недостовірних відомостей відрізняється від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. За таке порушення суд може зобов’язати суб’єкта виплатити штраф;

кримінальної відповідальності - якщо сума недостовірних відомостей відрізняється від достовірних відомостей на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів, суб’єкту декларування може загрожувати штраф або громадські роботи, а також позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Якщо сума недостовірних відомостей перевищує достовірні на суму понад 4000 прожиткових мінімумів, передбачено покарання у вигляді штрафу, громадських робіт або обмеження волі, а також позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

дисциплінарної відповідальності - якщо сума виявлених недостовірних відомостей не перевищує 100 прожиткових мінімумів.